На початку минулого століття було відкрито п’єзоелектричний феномен та п’єзоелектричний потенціал деяких матеріалів, що дозволило використовувати їх у якості джерела ультразвуку.
Біологічні ефекти ультразвукової абляції були вперше описані у 1927 р. Wood RW та Loomis AL.
У 1930-х рр. з’явились відомості про можливість деструкції тканин ультразвуковими хвилями високої інтенсивності за допомогою їх фокусування в одній точці.
Вперше спроможність сфокусованого ультразвуку високої інтенсивності до абляції тканин було описано у 1940-х рр. на експериментальному обладнанні для отримання вогнища ураження в печінці in vitro.
У 1942 р. Lynn JG et al публікують свою працю про можливості застосування сфокусованого ультразвуку. Ідея полягала у можливій деструкції тканин через накопичення в них великої кількості енергії, що доповнювалось зростаючою інтенсивністю хвиль та їх фокусуванням в одній точці.
За правильного використання це мало призводити до зростання температури до рівня достатнього для індукції незворотних змін у дискретному об'ємі тканини.
Фундаментальний фізичний механізм абляції сфокусованим ультразвуком високої інтенсивності – абсорбцію ультразвукових хвиль та їх конверсію у тепло – вперше було описано у 1972 р.
У 1990-х рр. відбулось повторне відкриття можливостей методу для лікування пухлин, розвиток якого триває і досі. Переважна більшість ультразвукових абляцій проводиться під контролем ультразвуку, що пояснюється його доступністю та економічною ефективністю.
Це єдиний спосіб отримати зображення у режимі реального часу.
Найчастіше ультразвукова абляція виконується з приводу міоми матки. За даними інтернет ресурсу https://clinicaltrials.gov/ по питанню дослідження ультразвукової абляції міом матки зареєстровано 37 досліджень, з яких завершено 20, наявні результати – у 7 трайлах. Привертає увагу той факт, що всі опубліковані результати семи трайлів розкривають питання безпечності використання медичного обладнання і присвячені саме його дослідженню, а не вивченню нового способу лікування міом матки.
Вперше про результати лікування міом матки з використанням ультразвукової абляції повідомив Wang et al. (2002). З того часу ряд дослідницьких груп підтвердило безпечність та ефективність методики. У 2019 році результати четвертої експертної зустрічі радіологів-гінекологів, присвячені ультразвуковій абляції, опубліковані Kröncke T та David M.
Критерієм успішності вважається елімінація, або покращення симптоматики, пов’язаної з міомою матки. Зменшення об’єму є бажаним, але виступає вторинною ціллю. Мова йде про так званий неперфузований об’єм, який має бути щонайбільшим, оскільки цей показник асоційований з контролем симптоматики та є технічним параметром для оцінки успіху ультразвукової абляції.
Вагітність можлива через 6 місяців після процедури.
Після ультразвукової абляції вагітність можлива, успішність якої, як і якості життя, загалом, не поступається такій, що спостерігається після лапароскопічної міомектомії.
Системний огляд Clark NA et al (2014) з аналізом 35 вагітностей дає авторам підстави дійти таких висновків: а) ультразвукова абляція є методом лікування міом матки, що добре переноситься пацієнтками; б) метод має низьку частоту ускладнень з задовільним наступним перебігом вагітності, так Zou M et al (2017) описують 80 випадків вагітності після ультразвукової абляції, в дослідженні Liu X et al (2018) описується 88 випадків вагітності, з яких пологи відбулися у 84%.
В Центрі ядерної медицини КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр» (КМКОЦ: https://onko.com.ua/) в 2010 році було відкрито перший в Україні блок HIFU, в якому встановлено апарат для неінвазійного екстракорпорального лікування новоутворень методом ультразвукової абляції.
Одним з напрямків роботи блоку є проведення лікування лейоміом тіла матки.
В 2018 році на базі даних лікування пацієнток з новоутворенням тіла матки була створена статистична модель прогнозу досягнення ефекту кавітації міоматозного вузла та розрахунку відповідних технічних параметрів HIFU.
А також розроблена математична модель прогнозу регресії міоматозного вузла протягом заданих термінів локального контролю в залежності від локалізації, об’єму та МР типу міоматозного вузла.
В 2019 році на підставі вказаних математичних моделей створено програмне забезпечення – інноваційна система штучного інтелекту MACROMED, яку в тестовому режимі застосовували в Центрі ядерної медицини.
Застосування MACROMED під час проведення HIFU терапії дала змогу оптимізувати параметри проведення процедури, покращити результати проведеного лікування та складати оптимальний графік моніторингу пацієнток після лікування.
Роботи здійснювалися під керівництвом Стулея Володимира – PhD, доцента кафедри математичних методів системного аналізу Інституту прикладного системного аналізу НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського».
Медичне застосування результатів цих розробок практично апробовано та науково обґрунтовано, що знайшло відображення в дисертаційній роботі медичного керівника проєкту HIFU MACROMED Карачарової І.Ю «Ультразвукова абляція міом тіла матки: обґрунтування показань, режимів процедури та способів оцінки ефективності лікування», яка була успішно захищена в 2020 р.